CFA Soсiety Ukraine

Як війна руйнує ланцюги поставок продуктів харчування

More than 400 million people in the world somehow depend on the Ukrainian grain supply. Ukraine supplies more than half of the world’s trade in sunflower oil and has a strong position in wheat and corn. Its inability to deliver the usual volumes of products at this point will be a severe challenge to the world. The UN is already beware of a ‘hurricane of hunger’ and a ‘collapse of the global food system.’

In an interview with Novoe Vremya, Natalia Shpygotska, CFA, Board member of CFA Society Ukraine, and Senior Analyst at Dragon Capital, explains how the war in Ukraine is disrupting food supply chains worldwide and contributing to higher prices.

The main bullet points of the article are below. Read the full interview via the link

Ukraine is one of the top exports of grain and food production globally, supplying more than 50% of exports of sunflower oil on the world market (for comparison: russia – up to 30%), wheat – up to 12% (Russia – 18%), corn 15-17%.

Ukraine’s wheat exports dominated crop supplies to Lebanon (more than 90% in 2020), Tunisia (more than 50%), Pakistan (more than 50%), and Libya (40%). Pakistan is already negotiating regarding wheat imports from russia. In recent years, the largest volumes of Ukrainian wheat were sold to the Egyptian market (about 3 million tons per year), but imports from Ukraine to this country account for only 30% of its total wheat supplies; the rest (about 60%) is imported from russia. In 2021, Ukraine exported almost 8 million tons of corn to China. For the last two seasons, Ukraine has been one of the main Chinese corn suppliers.

India was the largest importer of Ukraine’s sunflower oil in recent years. For India, this kind of oil is one of the premium ones. Here, Ukraine was one of the largest suppliers (70% of imports), and Ukrainian oil has traditionally been considered of higher quality than russian. Therefore, Ukrainian oil was preferred, and it would be challenging to replace it (given that half of the world’s sunflower oil exports go from Ukraine). Sunflower oil does not dominate India’s total vegetable oil consumption (given the high consumption of palm and soybean oil). But the country will still have to look for alternative suppliers of sunflower oil or increase the consumption of other vegetable oils.

Ukraine has gradually become a visible player in the international poultry market but still has a share of less than 10%. On the other hand, rising prices for grains and, consequently, feed worldwide could cause higher costs for protein production, with increasing prices for both meat and dairy products.

We can also mention barley, one of the key Ukraine crops with sizable export volumes and a substantial market share.  The top importers of Ukraine’s barley are China and Saudi Arabia. Those will need to look for alternative sources.

That said, animal feed prices are likely to rise worldwide, including in the EU (EU countries rely on Ukraine’s corn exports). Also, fodder prices are reasonable to increase in the United States and South America, the world’s largest grain exporters that may face rising export demand amid reduced supplies from Ukraine.

Since the beginning of the current 2021/22 season and until February 23, Ukraine has exported a total of 43 million tons of grain, which is almost 40% higher than in the same period of the previous year, thanks to a record harvest. Of the total volume, we exported nearly 18 million tons of wheat out of 25.3 million tons planned for this season. Speaking about corn, almost 19 million tons were sold.

Suppose world balances are disturbed by blocked Ukraine’s exports and failed 2022 harvest. In that case, it will cause a reduction in the stock-to-use ratio globally, which means the relationship between reserves and consumption in the world. This will push grain prices up. For countries already strongly dependent on food imports, such food supplies will become much more expensive.

Ukraine’s Black and Azov Seas ports are now idled. The longer ports remain blocked, the greater are the risks for world grain and vegetable oil trade.

Currently, Russian seaports are open, i.e., Taman, Novorossiysk, and others. For a while, importers and transport companies suspended wheat purchases from russia due to the outbreak of war. But grain exports from russia are slowly recovering. However, exporters have had to refocus on supplying grain via small vessels, as finding big ships has become much more difficult due to the sanctions.

International companies are trying to work with russia less and less. However, importers have not refused it yet. Among the international traders, only Louis Dreyfus has entirely stopped activities in russia so far.

Despite the war, most farmers plan to start a sowing campaign this spring, at least those who now have access to their fields. The situation will vary from region to region and from farmer to farmer, subject to their access to land bank and availability of the farming inputs (i.e., seeds, fertilizers, crop protection, fuel).  But in general, farmers are ready for the sowing campaign. Most farmers have fuel, at least for sowing. But the fuel issue will undoubtedly arise again when the time comes to fertilize and apply for protection.

Від поставок українського зерна так чи інакше залежать понад 400 млн людей у світі. Україна забезпечує понад половину всієї світової торгівлі соняшниковою олією та має сильні позиції по пшениці та кукурудзі. Тепер же неможливість постачати звичні обсяги продукції стане серйозним викликом для світу. В ООН вже остерігаються «урагану голоду» та «краху глобальної продовольчої системи».

У інтерв’ю виданню «Новое время» Наталія Шпигоцька, CFA, член правління CFA Society Ukraine, старший аналітик Dragon Capital розповіла про те, як війна в Україні руйнує ланцюги поставок продуктів харчування у світі і сприяє стрімкому зростанню цін.

Подаємо нижче головні тези статті. Інтерв’ю повністю можна почитати за посиланням

Україна посідає одні з провідних позицій у світі з експорту, забезпечуючи 50% експорту соняшникової олії на світовому ринку (для порівняння: Росія — до 30%), пшениці – до 12% (Росія — 18%), по кукурудзі 15−17%.

Найбільшу частку Україна займала на ринках Лівану (більше 90% у 2020 році), Тунісу (більше 50%), Пакистану (більше 50%) та Лівії (40%). Пакистан вже веде переговори про імпорт пшениці з Росії. Найбільші обсяги української пшениці останніми роками йшли на ринок Єгипту (близько 3 млн т на рік), проте там імпорт з України складає лише 30% в структурі загальних поставок пшениці до країни, решта (близько 60%) імпортується з Росії. За 2021 рік Україна експортувала до Китаю майже 8 млн тонн кукурудзи. Останні два сезони Україна була одним із головних постачальників кукурудзи до Китаю.

Серед найбільших імпортерів соняшникової олії впродовж останніх сезонів була класично Індія — для них ця олія є однією з преміальних. Тут Україна була одним з найбільших постачальників (70% імпорту), і українська олія традиційно вважалась більш якісною, порівняно з російською. Тому українській олії надавалась перевага, і пошук альтернативи може стати проблемою (зважаючи на те, що з України походить половина світового експорту соняшникової олії). Хоча в загальному балансі споживання олій в Індії соняшникова не домінує, бо там багато пальмової та соєвої олії. Але все одно доведеться шукати альтернативи соняшниковій або збільшувати споживання інших олій.

Також Україна почала ставати все більш помітним гравцем на ринку м’яса птиці, та все одно її частка менше 10%. Натомість подорожчання зернових, а отже кормів у всьому світі може потягнути за собою вгору собівартість виробництва протеїнів — ціни зростуть і на м’ясо, і на молочну продукцію.

Можна ще згадати ячмінь, по якому в України теж доволі сильні позиції, і основні імпортери якого — Китай та Саудівська Аравія, яким необхідно буде шукати альтернативні джерела. Можуть зрости ціни на корми для тварин по всьому світі, включаючи і ЄС, який імпортує багато кукурудзи з України, і США та Південну Америку — ключових експортерів, що можуть стикнутися зі зростанням попиту та цін на кукурудзу у зв’язку зі скороченням поставок з України.

З початку сезону і до 23 лютого Україна експортувала загалом 43 млн тонн зерна, що майже на 40% вище, ніж за відповідний період попереднього року, завдячуючи рекордному врожаю. Із загального обсягу ми експортували майже 18 млн тонн пшениці із передбачених на цей сезон 25,3 млн тонн. Кукурудзи вивезли майже 19 млн тонн.

Якщо Україна випаде зі світових балансів, це призведе до скорочення stock-to-use ratio, тобто співвідношення запасів і споживання у світі. Це штовхатиме ціни вгору. Для країн, які і так гостро залежать від імпорту продовольства, цей імпорт стане набагато дорожчим.

Українські порти Чорного та Азовського морів наразі не працюють на відвантаження всіх категорій товарів. Чим довше порти залишаються заблокованими, то більше ризиків це нестиме для світової торгівлі.

Зараз працюють російські порти – Тамань, Новоросійськ та інші. На певний час імпортери та транспортні компанії призупинили купівлю пшениці з Росії через початок війни. Але обсяги експорту зерна з Росії потроху відновлюються, хоча експортерам довелося переорієнтувалися на поставки зерна дрібними партіями, адже знайти судно під велику партію стало набагато складніше через введені санкції.

Міжнародні компанії все менше намагаються працювати з Росією. Проте імпортери поки не відмовляються. З міжнародних трейдерів наразі тільки Louis Dreyfus повністю зупинила операції в Росії.

Попри війну, більша частка фермерів, принаймні ті, хто зараз має доступ до своїх полів, планують починати посівну. Велика частка земель вже була оброблена. Ситуація відрізнятиметься від регіону до регіону та між різними фермерами. Але загалом вони більш-менш були готові до посівної. Більшість фермерів мають паливо, принаймні, щоб посіяти. Але питання палива точно постане знову, коли треба буде підживлювати та вносити засоби захисту.