CFA Soсiety Ukraine

Як інвестору знаходити необхідну інформацію?

Світ переповнений інформацією, але навіть у морі інформації буває дуже важко знайти відповідь на питання – куди варто інвестувати. 

Як знаходити інформацію або як інвестору організувати інформацію навколо себе відповідає Костянтин Фастовець, голова аналітичного департаменту Adamant Capital.

 

Прийняти інвестиційне рішення без роботи з інформацією неможливо. Інформації може бути дуже багато, коли не знають як її організувати і яку саме брати до уваги, так і дуже мало. Робота фінансового аналітика є важливим елементом роботи всього сектору, тому аналітик має розуміти звідки взяти інформацію, як її проаналізувати і використати для прийняття інвестиційного рішення.

 

Як інвестору не потонути в морі інформації?

Дуже актуальною є проблема, коли інформації занадто багато. Сучасний світ створив море інформації. Що з нею робити, як організувати свій час, який є обмеженим? 

По-перше, виникає питання організації інформації. Її необхідно організувати залежно від цілей і для початку треба зрозуміти, в чому саме необхідно розібратися. Наприклад, це питання оцінки компанії. Вартість компанії це її здатність генерувати доходи на майбутні періоди.  Відповідно треба подивитися на прибутки компанії і зрозуміти, які саме напрямки діяльності компанії генерують прибутки

Є досить великі американські та українські компанії і можна зануритися в вивчення деталей їх роботи, але так і не дійти до суті. Якщо ж розуміти що саме шукати, можна виділити більш важливі шматки інформації і працювати з ними, та працювати набагато менше з менш важливою інформацією. 

 

Порада №1 – треба звузили коло пошуку.

Інша проблема коли інформації занадто багато — те, що вона може бути конфліктною. Якщо зайти в інтернет і спробувати знайти інформацію, можна натрапити на певні статті, де вона буде освітлюватися тільки з однієї точки зору. На інших ресурсах інформацію будуть освітлювати з другої точки зору. Розібратися де справжні факти, а де фейки зовсім непросто. В такому випадку для аналітиків діє важливе правило — шукай першоджерело. Треба завжди розуміти походження інформації. Якщо використовують статистичні дані – звідки їх взяли, якщо цитують якогось політика — хто ця людина, якщо цитують експертів перевірте, чи є ці люди експертами. Великий ризик покладатися на слова невідомих людей. Наприклад, якщо говорити про макроекономічні показники, першоджерелами є статистика центральних банків, державна статистика. Беремо статтю де посилаються на висновок експерта, експерт посилається на певні цифри, а от цифри можна підтвердити, або не підтвердити в офіційних джерелах. 

 

Порада №2 – перевіряйте інформацію у першоджерелах

В українських реаліях дуже часто інформації не те що забагато, а навпаки бракує. Українські компанії часто не розкривають достатньо інформації по собівартості, оперативній інформації. Виникає питання — чи варто вкладати в такі компанії і як приймати інвестиційні рішення? Брак інформації — джерело ризику, відповідно такі компанії коштують дешевше. Для аналітика важливо розуміти якої саме інформації бракує, наскільки важлива ця інформація для вартості компанії, її бізнес-моделі і відповідно прийняти рішення. Чим менше інформації компанія розкриває, тим більш ризиковою вона є. Але водночас так само є більш дешевою, тому що всі інвестори розуміють ці ризики.

 

Порада №3 зрозумійте якої саме інформації бракує, наскільки важлива ця інформація для прийняття рішення

Дуже важливою частиною робити є аналіз інформації і перевірка на достовірність. Перше правило — пошук першоджерела. Якщо говорити про макроекономічну статистику першоджерелами є офіційна інформація. Коли говорити про компанії, ситуація значно складніша, тому що першоджерелом інформації про компанію є сама компанія. Якщо говорити про український ринок і країни, що розвиваються, такий ринок є недостатньо регульованим і можна мати справи з компаніями, які викривляють інформацію, або не завжди чесні з інвесторами та споживачами. 

Гучний приклад для України — Приватбанк. Не зважаючи на те, що у банка був іменитий аудитор (з “великої четвірки”) і вони публікували офіційну звітність, яка була перевірена, у аналітиків виникали питання відносно долі проблемних кредитів у портфелі. Тому якщо певні показники роботи банка або його ефективності дуже сильно відхилялись від загальної ситуації на ринку. Тож у аналітиків виникало питання — це такий унікальний банк або можливо він надає недостовірну інформацію? В даному випадку пізніше всі зрозуміли, що інформація була недостовірною.

 

Порада №4 — перевіряйте інформацію компанії порівнюючи її з показниками сектора, в якому ця компанія працює, і з показниками конкурентів.

 

Чи можна самому у всьому розібратися?

Для середньостатистичного інвестора найкраще розібратися самостійно. Чим більше персональних знань, тим якісніші інвестиційні рішення, тим краще розуміння наслідків і причин, чому певні інструменти повели себе так чи інакше. Сьогоднішня практика показує, що у однієї людини недостатньо ресурсів для того, щоб розібратися у всьому. Тому якщо є бажання інвестувати в більш складні інструменти або інструменти інших країн, прийдеться покладатися на аналітику яку зробили за вас. Якщо вибирати провайдера цієї аналітики або людину, що робить цей аналіз треба максимально дивитися на їх репутацію, аналізувати попередні роботи і знайти для себе той аналітичний ресурс, якому довіряєте. В цілому аналітика також є продуктом, на який є попит на інвестиційних ринках. Компанії з одного боку пропонують послугу інвестування, консультують інвесторів, а з іншого боку також користуються послугами аналітики і платять за це гроші. Великі компанії, такі як BlackRock часто співпрацюють з маленькими компаніями в різних країнах, навіть в Україні, для набуття і отримання певної експертизи. 

Все більше з’являється компаній, які займаються ексклюзивно аналітикою. Це компанії, які працюють в інвестиційній сфері, але самостійно інвестиційною діяльністю не займаються. Вони пишуть аналітику для інвестиційних фондів, підписують на свої розсилки, будують моделі, прогнозують макроекономічну ситуацію. Цією інформацією користуються великі інвестори.

 

Чи є місце емоціям у рішенні інвестора?

Цікаве питання — чим керуються інвестори, аналітики, ринки коли приймають фінансові рішення? Догмою в аналітичному, інвестиційному світі є теза, що керуватися необхідно максимально раціональними висновками, не треба купувати активи за негайним бажанням або порушувати ліміти, які встановлено. По факту настрої впливають як на малі, так і на великі ринки. Є певні когнітивні упередження, які роками присутні на ринках. Наприклад люди дуже часто схильні купувати активи, які постійно ростуть в ціні. З раціональної точки зору, активи які постійно ростуть в ціні вже є дорогими і це час для продажу. Але існує таке явище як моментум, є навіть фонди які займаються моментум-інвестинг. Вони спеціалізуються на тому, що купують ті компанії, які ростуть і продають компанії, які падають. Ця інвестиційна стратегія протирічить базовій інвестиційній логіці, але досвід десятиліть показує, що вона працює.

Коли приймаються інвестиційні рішення, треба розуміти що є раціональність, фундаментальний аналіз, який треба проводити, але так само треба брати до уваги те, що ринки є емоційними і не завжди раціональними. Відповідно оцінюючи інвестиційну ідею треба розуміти, що такі відхилення можуть бути спричинені подібними ситуаціями. Гарним прикладом впливу емоцій на ринок є початок 2020 року, коли пандемія СOVID-19 охопила світ, американські ринки дуже сильно відреагували на неї. В якийсь момент була ситуація, коли дуже ліквідні інструменти і низькоризикові інструменти (короткострокові американські облігації) за один день на декілька днів втратили в ціні 10%, а потім відскочили назад. Вже через півроку сталась протилежна ситуація – всі американські індекси знаходилися на найвищому рівні за всю історію. Це ситуація, коли ріст викликав додатковий ріст.

 

З аналізу якої інформації варто розпочинати інвестору-початківцю?

В першу чергу, треба сфокусуватися на тих можливостях які є. Немає сенсу починати аналізувати активи, фінансові інструменти, в які не існує способів вкладати. Раніше в Україні індивідуальні особи не могли інвестувати в іноземні цінні папери, сьогодні така перспектива є і подібні питання стають більш актуальними. Тому починати треба з того куди можна вкластися. Актуальними є: інвестиційні фонди, іноземні компанії, депозити, нерухомість. Тому перший крок — зрозуміти які інвестиційні можливості є, а другий — визначити суму інвестицій, тому що існує поріг для входу. Далі треба розглядати варіанти інвестицій.