З початком вторгнення Росії в Україну державний бюджет був переорієнтований на військові цілі. Пряме фінансування видатків у поточному році має на меті підвищення обороноздатності країни та реалізацію найнеобхідніших соціальних витрат на підтримку життєдіяльності населення.

Воєнні облігації – один з ключових інструментів, який використовується урядом України для залучення коштів для заповнення дефіциту бюджету. Гроші від розміщення воєнних облігацій йдуть на фінансування потреб ЗСУ та підтримку економіки України у воєнний час. Кабінет міністрів має намір поступово випускати воєнні облігації до 400 млрд грн.

Експерти заявили, що тепер Україна має три первинні джерела фінансування дефіциту держбюджету: продаж внутрішніх державних облігацій, продаж воєнних облігацій НБУ та пільгове фінансування міжнародних партнерів.

«До війни нашою метою було продовжити середній термін до погашення боргу, але зараз такої можливості не маємо. Наш пріоритет зараз – забезпечити повне реінвестування внутрішнього боргу, як у гривнях, так і в іноземній валюті», – заявив Юрій Буца, урядовий уповноважений з питань управління державним боргом Міністерства фінансів України.

Він додав, що Мінфін спостерігає значний інтерес до воєнних облігацій від громадян. На даний момент налічується близько 100 000 фізичних інвесторів.

“У четвер, 24 лютого, почалася війна, а наступного вівторка ми провели перші аукціони облігацій, які стали найпопулярнішими. Ми провели ребрендинг військові облігації, використовуючи інструмент, який США використовували 100 років тому, – розповів Юрій Буца. – З початку війни ми зберігаємо дохідність наших облігацій на довоєнному рівні. Ми переконані, що державні облігації наразі є інструментом підтримки країни, а не максимального інвестиційного прибутку. Механізм визначення ціни на вторинному ринку наразі не працює, а відповідно і цінових показників у нас немає. Тому воєнні облігації залишаться частково гуманітарним, а частково комерційним інструментом. Однак, у НБУ є своя точка зору на цю ситуацію.

Історично не було жодної сильної кореляції між дохідністю облігацій та дисконтною ставкою НБУ, крім найкоротшого кінця кривої дохідності, тому рішення про дисконтну ставку не впливає на дохідність наших облігацій.

Наша мета – максимальна економія коштів держбюджету, і ми не можемо дозволити собі збільшити витрати на обслуговування держборгу та витратити на це кошти, які необхідно витратити на фінансування армії. Тому, якщо обирати між виплатою відсотків і зарплатою військовим, вибір, думаю, буде очевидним”, – додав урядовий уповноважений з питань управління державним боргом Міністерства фінансів України.

Стабільна робота банківської системи допомагає економіці адаптуватися до поточних умов. До початку війни Національний банк України розробив плани безперебійної роботи банків, які успішно реалізує зараз. Як наслідок, незважаючи на війну, банківська система залишається дуже ліквідною та добре капіталізованою, а банки підтримують високий рівень оперативної активності. Незважаючи на це, НБУ підвищив знижку до 25%.

“З початку війни інфляція прискорилася, і хоча її зростання під контролем, ми не змогли втримати знижку на рівні 10%, враховуючи прогнозовану річну інфляцію понад 20% та високі інфляційні очікування наступні 12 місяців. Утримання курсу дисконту за таких умов посилило б тиск на валютний ринок та міжнародні резерви України”, – зазначив Сергій Ніколайчук.

За словами заступника голови НБУ, банки поступово реагують на це рішення підвищуючи ставки депозитів. Він також висловив очікування, що уряд повернеться до ринкових умов розміщення внутрішніх облігацій.

Сергій Ніколайчук пояснив, що збільшення дохідності гривневих державних облігацій спонукатиме банки активніше підвищувати відсоткові ставки. Як наслідок, гривня стане більш привабливою для заощаджень, а попит на валюту зменшиться. Це зменшить коливання на валютному ринку та дозволить зберегти міжнародні резерви України.

Крім того, Сергій Ніколайчук розповів про поступове відновлення економіки України.

«Ситуація покращилася у червні. Наприклад, зараз оборот ресторанів становить близько 75-80% довоєнного рівня, тоді як на початку війни був на рівні 20-30%. Очікуємо поступово відновлення економіки у третьому та четвертому кварталах 2022 року, перш за все через відновлення внутрішнього попиту та подальшу адаптацію бізнесу до роботи в нових умовах. Відновленню попиту, зокрема, сприятиме повернення в Україну громадян, які вимушено виїхали за кордон через війну. Міжнародне офіційне фінансування – ще одна важлива складова відновлення економіки», – зазначив заступник голови НБУ.

Дізнатися більше можна переглянути відео події за посиланням https://bit.ly/3Ig7aLi