CFA Soсiety Ukraine

Валютні та процентні свопи, а також інші деривативи в Україні

Що таке деривативи і як вони викоритовуються в Україні? Як можна використовувати свопи для страхування валютних та процентних ризиків? Відвіді на ці запитання дає Микола Сілант’єв, старший економіст Національного Банку України у цьому відео. Короткий зміст, викладено нижче.

 

 

 

Що є деривативом?

Дериватив – це угода між учасниками ринку, яка базується на ціні певного активу у майбутньому.  За такою угодою одна сторона може купити/продати в майбутньому базовий актив на визначених умовах і це дозволяє власнику деривативу зафіксувати прийнятну для нього ціну. Тобто такі угоди укладаються зараз, а виконуються через певний час.

Дериватив сам по собі не є фінансовим активом у класичному розумінні. Він є лише похідним інструментом, вартість якого залежить від ціни якогось реального активу (облігації, акції, дорогоцінних металів, сировини, вартості кредиту тощо).

Ринок деривативів у сучасному вигляді почав активно розвиватися з другої половини ХХ ст.

 

Яка є економічна мета використання деривативів?

Перше – це Страхування ризику зміни вартості активу у майбутньому. У фінансовому світі це називають популярним терміном – хеджування.

Друге – це Спекуляції, тобто отриманні додаткового доходу, виходячи з певних прогнозів на фінансових ринках.

Фундаментально, використання деривативів саме для хеджування ризиків зміни цін є дуже раціональним рішенням та виправдовує існування таких інструментів. Проте, не слід забувати, що з набранням популярності деривативів, а також, збільшення їх різноманіття,  вони все частіше стали використовуватися для спекуляцій, що у свою чергу призвело до накопичення дисбалансів на фінансових ринках.

Яскравим прикладом є фінансова криза 2007-2008 років, під час якої відбулося найгучніше банкрутство в світовій історії – американський банк Lehman Brothers, який проіснував понад півтора століття, оголосив себе банкрутом. Його називали «Too big to fail» (занадто великий, щоб збанкрутіти), проте цього не вдалося уникнути.  За висновками експертів, однією з основних причин цієї кризи стали спекулятивні операції з деривативами. Виходячи з цього, інвесторам та учасникам фінансових ринків (і це дуже важливо!) слід чітко визначати власну мету використання похідних фінансових інструментів і розуміти наслідки операцій з деривативами.

CFA Institute та провідні світові практики наголошують, що перш ніж використовувати або рекомендувати клієнту певний фінансовий продукт, необхідно самому досконало його вивчити, а потім вивчити потреби клієнтів. І лише після цього, можна робити висновки щодо доцільності використання певних фінансових інструментів.

На сьогоднішній день в Україні є можливість працювати з таким деривативами як ф’ючерси, форварди, своп, опціони.

 

Що таке своп?

Своп – у перекладі з англійської – заміна. Тобто, такі операції передбачаються заміну одного параметру на інший. Зміна процентних ставок та курсів валют прямо впливають на фінансові результати діяльності підприємств, особливо тих, які працюють на міжнародних ринках. Тому звичайною світовою практикою для уникнення процентних та валютних ризиків є їх хеджування за допомогою в тому числі і свопІв. 

Великі міжнародні компанії, укладаючи зовнішньоекономічні угоди, можуть використовувати такі інструменти, щоб убезпечити себе від небажаної зміни курсів або проценту за кредитом у майбутньомуа також для більш точного прогнозування вартість придбаних товарів. 

Завдяки валютній лібералізації, яку проводить Національний банк, українські банки і компанії вже сьогодні мають можливість використовувати сучасні інструменти для хеджування валютних та процентних ризиків.

 

Що таке валютний своп?

Валютний своп (його називають FX SWAP) – це одночасне укладання угоди спот та протилежної угоди форвард. Тобто, за такою угодою один з учасників продає певну валюту за іншу сьогодні і зобов’язується викупити її у майбутньому.  Поточний та майбутній курс визначаються одразу під час укладання угоди. Це працює і навпаки – спочатку можна купити, а потім продати. 

Майбутній курс угоди визначається на основі процентних ставок для цих конкретних валют на певний термін. Простими словами, валютний своп – це коли учасник бере умовний кредит в потрібній йому зараз валюті на необхідний термін і одночасно, в якості своєрідної застави, розміщує умовний депозит в іншій валюті, яка на даний момент є в його розпорядженні. Для іншої сторону угоди все теж саме, але відбувається у зворотньому напрямку.

Національний банк зі свого боку може проводити валютні інтервенції на умовах своп у форматі “гривня/іноземна валюта”, а також у форматі “іноземна валюта/іноземна валюта”. У ситуації, коли виникає дефіцит або надлишок певної валюти на міжбанківському ринку і при цьому в достатній кількості є інша валюта (в тому числі і національна), використання операцій своп дає можливість центральному банку уникнути надмірного тиску на курс і допомагає прибрати тимчасові дисбаланси у структурі валютної ліквідності банків.

Валютні інтервенції на умовах своп можуть здійснюватися як з доларом США, так і з іншими  валютами, в яких формуються міжнародні резерви.  Утім, з огляду на структуру валютної ліквідності в нашій банківській системі, найбільш затребуваними можуть бути операції з використанням долару США та євро.

 

Що таке процентний своп?

Процентний своп (його називають IRS – interest rate swap) – угода між двома учасниками про обмін грошовими потоками, які розраховані за різними процентними ставками, але базуються на одній умовній сумі. Як правило, один грошовий потік розраховується за фіксованою процентною ставкою, а інший – за плаваючою.  Тобто, за користування умовною сумою один учасник погоджується платити фіксовану-тобто незмінну процентну ставку, а інший учасник – плаваючу, яка періодично змінюється відповідно до тенденцій на фінансовому ринку.

Національний банк нещодавно затвердив Положення про операції своп процентної ставки. Це нормативно врегульовує запровадження нового інструмента. Він дасть змогу пожвавити довгострокове банківське кредитування, так як банки отримують можливість мінімізувати власний процентний ризик під час надання довгих кредитів. 

На сьогоднішній день в економіці України склалася ситуація, коли кредити на довгі терміни є важкодоступними за огляду на кредитні ризики і надто дорогими з огляду на рентабельність бізнесу. Банки як правило залучають депозити на досить короткий термін (до 1 року) порівняно з необхідними довгостроковими кредитами ( на 3,5,10 років). Тож у банків завжди є ризик несприятливої зміни вартості залучених ресурсів. Ми кажемо про те, що ставка за короткими депозитами фактично завжди змінюється і може зрости. А кредит позичальнику надається під фіксовану ставку і вона не змінюється протягом значно тривалішого періоду.  Саме своп може усунути цей ризик.

Національний банк України надав можливість банкам перевірити дієвість операцій своп. Починаючи з липня 2020 року НБУ провів вже 5 аукціонів своп процентної ставки з терміном 2 і 3 роки.  Загальний обсяг таких операцій за три наступні місяці склав близько 8,5 млрд. грн.

 

Як саме на практиці викоритовуються валютні та процентні свопи дивіться у відео за посиланням на початку статті.