CFA Society Ukraine розпочала серію заходів «Економіка під час війни», на яких провідні міжнародні та вітчизняні експерти обговорюватимуть наслідки російського вторгнення для ключових секторів економіки та виклики, з якими стикається Україна, намагаючись відновити свою економіку, даючи відсіч російській агресії, що триває. .
Першою темою для обговорення стала аграрна галузь, яка є фундаментальною для економіки України та важливою для всього світу. Дискусію провели Вілл Оснато, старший аналітик GRO Intelligence, США та два експерти з України: Олена Нероба, менеджер з розвитку бізнесу, аналітик Maxigrain, і Єгор Самусенко, керівник відділу фінансового планування та аналізу KERNEL.
У 2021 році було зібрано рекордний урожай зернових та олійних культур (понад 106 млн тонн), що є найвищим показником в історії України. Але Україна не змогла експортувати весь урожай через повномасштабне вторгнення Росії та блокаду українських морських портів.
Вілл Оснато зазначив, що зерновий коридор спрацював краще, ніж очікувалося, незважаючи на прогнози експертів про те, що проблеми з безпекою можуть бути значними. З моменту розблокування морського порту протягом липня-серпня більше сотні суден доставили за кордон понад 2,1 млн тонн зерна. За прогнозами експерта цього маркетингового року Україна зможе експортувати близько 60-65 млн тонн зернових і олійних культур, у тому числі близько 22 млн тонн минулого врожаю і 38-43 млн тонн поточного року.
За словами Єгора Самусенка, воєнний час визначив тенденцію, коли готівковий ринок значно зріс: близько 40-45% ринку сьогодні знаходиться в тіні; – сірі та чорні трейдери дуже активні. Натомість міжнародні трейдери не поспішають повертатися в Україну. Через загрозу знищення або пошкодження суден ціна страхування значно зросла. Та все ж тішить той факт, що все більше суден Panamax заходить в українські порти.
Як зазначив Вілл Оснато, очікування щодо скорочення посівних площ під кукурудзою не виправдалися. Цьогоріч посівні площі кукурудзи становили 4 млн 639 тис. проти 5 млн 500 тис. га торік, хоча прогнозувалося, що буде посіяно менше половини торішньої площі. Станом на 8 вересня аграрії зібрали трохи більше 19 млн тонн ранніх зернових, проти 32,5 млн тонн минулого року.
За словами Олени Нероби, частка фуражного зерна в новому врожаї зросла. Якщо співвідношення продовольчої пшениці до фуражної пшениці торік було 70/30, то цього року приблизно становить 50/50. І хоча фуражне зерно зазвичай продається гірше, пан Оснато зазначив, що українське зерно не залишиться без іноземних покупців, оскільки попит на сільськогосподарську продукцію все ще дуже високий через обмежену пропозицію. Єгор Самусенко також зазначив, що на український ринок повертаються колишні покупці. Нещодавно відновилися поставки української соняшникової олії до Індії. Крім того, за словами Олени Нероби, відбулося підписання нових контрактів на українське зерно в обсязі понад 500 тис. тонн.
Експерти відзначають дефіцит обігових коштів в українських агровиробників.
Єгор Самусенко висловив думку, що виробники сіятимуть менше озимих, ніж минулого року, тому що бояться вкладати гроші в урожай. Таке рішення вони ухвалили ще до відкриття зернового коридору. Якщо говорити про весну, то, на його думку, ситуація може покращитися, якщо зерновий коридор залишиться відкритим. Тоді посівні площі збільшаться, на відміну від посівних площ кукурудзи, які зменшаться в тому числі через дорогі добрива та проблеми зі зберіганням. Проте площі, засіяні соняшниками та соєю, мають потенціал для зростання.
