CFA Society Ukraine за підтримки Проекту USAID “Трансформація фінансового сектору” мають честь презентувати український переклад монографії “ESG-принципи та відповідальне інституційне інвестування в світі” від професора Пeдрo Maтoс. Наукове редагування перекладу здійснили члени

CFA Society Ukraine: Ганна Муріна, СFA, Ольга Тетерук, СFA.

Дослідження Педро Матоса сконцентровано на темі ESG-принципів, що застосовуються для визначення різних соціальних та екологічних ризиків і принципів корпоративного управління при прийнятті рішень інвесторами. Автор посилається на роботи таких відомих фахівців як Рітгольтц, Зінгалез, Крюгер, Штаркс та інших і розкриває основні положення ESG-принципів при інвестуванні (на прикладах ЄС, США, Великобританії, Китаю, Японії). На думку автора, дослідження доволі скептичне, але з визначенням сутнісних підходів для міцнішого укріплення глобальних фінансових ринків відповідно до ESG-принципів.

Значну увагу приділено темі ESG-інвестування – чи є воно вигадкою Wall Street чи переломом, що несе структурні зміни в розподілі ресурсів інвесторами. Автор одразу акцентує, що послідовна програма імплементації ESG-принципів не розроблена – частково з причини несформованності концепції ESG-інвестування (в т.ч. через те, що більшість менеджерів управління активами повністю не розкривають, як ESG-принципи можуть впливати на їх інвестиційні рішення). Тобто, на сьогодні немає консенсусу стосовно точного переліку ESG-факторів та їх значущості. Тому, в книзі говориться про дискусії з приводу того, що ESG-чинники можуть збільшувати вартість фірми або зменшувати її ризики у довгостроковій перспективі. Зокрема, автор наголошує, що за останні роки зросли такі корпоративні ризики як екологічні й соціальні практики та корпоративне управління (приклади таких ESG-інцидентів: шахрайство бухгалтерів корпорації Enron 2001 р., скандал 2018 р. щодо конфіденційності даних у Facebook). Є й занепокоєння, що ESG-принципи можуть мати негативний вплив на здатність відповідати своїм обов’язкам перед бенефіціарами та сумніви, що ESG-інвестування – ефективний спосіб підвищення очікуваних доходів.

Окремо зроблено наголос на темі ESG-рейтингів, що набувають все більшого значення. Та є питання до значної розбіжності у метриці й методології, якими користуються провайдери ESG-даних. Динамічне зростання цих даних викликає сумніви щодо їх якості (бо вони з розпорошених корпоративних фінансових звітів). Тобто, метрика й показники за такими типами розкриття інформації – заанґажовані. У книзі є засторога і про потенційну заангажованість ESG-рейтингів:

• за обсягом (більші компанії можуть одержати кращі ESG-огляди, бо можуть виділити більше ресурсів на підготовку й публікування ESG-даних та контроль за репутаційними ризиками);
• за географією (вищі ESG-показники для компаній, зареєстрованих у регіонах з вищими вимогами до звітності);
• за галуззю (нормалізація ESG-показників за галуззю може їх спростити).

Отож, неузгодженість щодо відображення даних у звітності компаній, визначення груп вибірки шляхом підстановки ESG-даних, яких не вистачає, відмінності в розбивці ESG-даних за обсягом, і вагою – вказують на потенційні ризики у зв’язку з використанням фінальних значень ESG-показників при прийнятті інвестиційних рішень. Також є сумніви, що ESG-інвестування на фірмах призводить до реальних корпоративних змін – врахування ESG-принципів може бути лише внесенням «галочок», що може принести низькі реальні доходи за бажаними ESG-цілями.

Поміж усього, автор акцентує на класифікації й ролі інституційних інвесторів при розподілу капіталу на сучасних ринках капіталу; розповідає про їх зобов’язання розкриття інформації щодо інтегрування ESG-принципів при інвестуванні й врахування цих принципів при виконанні фідуціарних обов’язків. Проаналізовано запровадження ESG-інвестування провідними інституційними інвесторами (увагу сконцентровано на ESG-підході на держпідприємствах і довгострокових фінансових вигодах такого інвестування), надано докази росту кількості інституційних інвесторів та ролі в корпоративному управлінні. Також приділено увагу аналізу корпоративного управління, зокрема, зв’язку між інвестиціями міжнародних інвесторів та запровадженням кращих практик корпоративного управління.

Дане дослідження доцільне для практиків галузі, що зацікавлені у синтезі основних ідей на ESG-тематику та стале інвестування.

Ольга Тетерук, CFA, інвестиційний аналітик, член ради директорів CFA Society Ukraine:

“Глобальні тенденції розвитку суспільства, інтеграційні процеси, світові фінансові кризи, екологічні катастрофи, скандали, пов’язані з транснаціональними або локальними компаніями (наприклад, розробленню першого формального Кодексу корпоративного управління у Великобританії (1992 рік) передувала низка скандалів у тому числі Caparo та Polly Peck) змушують інвесторів по-новому дивитися на нефінансові чинники та переоцінювати їх вплив на прийняття інвестиційних рішень. Все частіше можна почути про інвестиційні стратегії чи принципи, що більш детально аналізують комплекс матеріальних ризиків та вигод, спричинених екологічними, соціальними або чинниками корпоративного управління, тобто ESG. Тим, хто цікавиться нефінансовими мотивами та їх впливом на інвестиції, буде в нагоді оглядове дослідження Педро Матоса. Воно є гарним джерелом інформації щодо досліджень ESG-чинників проведених науковцями з різних куточків світу у ХХ-ХХІ столітті на основі реальних фактів. Дослідження надає відповіді на питання чому інституційні інвестори інтегрують ESG, які існують проблеми та які можуть виникати конфлікти інтересів при впровадженні E&S принципів ведення бізнесу. Сподобався об’єктивний підхід автора у викладі матеріалу, коли розглядаються різні точки зору стосовно впливу інституційних інвесторів на рівень корпоративного управління та його значення у розрізі доходності чи генерування вартості компанії. До того ж Педро Матос  аналізує дані PRI та показує масштаби і динаміку зацікавленості інвесторів в ESG”.

Олена Волошина, керівник Міжнародної фінансової корпорації (IFC):

“Всі капітальні проєкти, які ми фінансуємо повинні мати ESG-складову. Раніше компанії, які подавали заявки на фінансування, готували програми ESG лише тому, що IFC їх вимагала. Зараз власники бізнесу починають розуміти, що ESG – це не те, що нав’язується їм ззовні, а їх система ризик-менеджменту. Тобто, український приватний сектор поступово еволюціонує до ESG. Якщо вірно будувати ESG-процеси – це знижує ризик, робить компанії привабливішими для інвестора, що впливає на їх прибутковість і вартість у майбутньому. Також питання ESG оцінюються інвестором при визначенні кредитного рейтингу позичальника/потенціального партнера. А у міжнародних організацій є спецфонди, що дозволяють здешевити фінансування для проектів з ESG-компонентою”.

Читати книгу “ESG-принципи та відповідальне інституційне інвестування в світі“.

Книга “ESG-принципи та відповідальне інституційне інвестування в світі” не є для продажу, розповсюджується у навчальних цілях. Якщо ви бажаєте отримати друкований примірник, заповні будь ласка цю анкету.