Чому для інвесторів все важливішим стає оцінка впливу екологічних ризиків на доходи компаній? Як українські компанії враховують екологічні фактори в своїй діяльності? Ці питання обговорювались на вебінарі «ESG from E Angle: екологічні фактори в інвестиціях та виклики для суспільства», організованому CFA Society Ukraine за підтримки Проекту USAID Трансформація фінансового сектору”.
Екологія нарешті у центри уваги інвесторів?
В січні 2020 року СЕО одного з найбільших світових інвестиційних фондів BlackRock Лоренс Фінк написав листа інвестиційній спільноті, де сказав, що зміна клімату стала одним з ключових факторів у довгостроковій перспективі в бізнесі, і, відтепер фінансові продукти компанії будуть враховувати клімат і довкілля як основоположні фактори. Для розуміння масштабів – BlackRock має під управлінням активи розміром 7 трлн дол. І саме такий велетень рухає цей тренд зелених інвестицій.
“Якщо перша декада століття була періодом привернення уваги до теми принципів сталого розвитку (ESG), то зараз цей «маховик» набрав обертів і ми бачимо, що глобальна інвестиційна спільнота, ключові індекси вже включають екологічні параметри відбору об’єктів для інвестування”, – каже Роман Зінченко, співзасновник Greencubator та голова енергетичного комітету UVCA – Ukrainian Venture Capital and Private Equity Association.
Декілька років тому уряд США вийшов з Паризької угоди щодо запобігання зміни клімату, але бізнес підхопив цю ініціативу і по суті зараз рухає її. Це відбувається, по-перше, через процес так званого деінвестування, тобто виходу інвесторів з певних активів, наприклад з вугільної промисловості. В світі стає все менше капіталу, який можуть залучити компанії цієї галузі. Обсяг цих деінвестицій вже перевищив 8 трлн дол. глобально. По-друге, відбувається трансформація самих корпорацій. Наприклад, Google та Apple заявили, що вони не тільки відмовляться від будь-якої діяльності, яка генерує тиск на довкілля, викиди вуглецю, але вони також повністю компенсують негативний вплив на довкілля, які ці компанії створили за весь час свого існування.
“ESG — це вже не «модна штука» чи філантропська забаганка. Інвестори бачать у цьому інструмент для зниження ризиків”, – наголошує Сергій Масліченко, експерт з кліматичного фінансування, колишній Асоційований директор департаменту енергоефективності та зміни клімату у ЄБРР. В 2019 році CFA Institute оприлюднив рекомендації з інтегрування ESG в прийняття інвестиційних рішень. А вже згаданий Лоренс Фінк, СЕО, BlackRock та Майкл Блумберг створили таку ініціативу як TCFD – TASK FORCE ON CLIMATE-RELATED FINANCIAL DISCLOSURES, тобто Спеціальну комісію щодо фінансової звітності з кліматичних ризиків. Ця комісія надає допомогу всім інвесторам у поданні спеціальної звітності. Також є ініціатива з принципів відповідального інвестування, яка започаткована ООН на Нью-Йоркській біржі, яка має більше 3000 підписантів і всі вони разом управляють активами обсягом понад 100 трлн долл. Крім того активно зараз розвивається така ініціатива як climate action 100+, де задіяні понад 500 потужних інвесторів. Навіть family offices створили власну ініціативу CREO (Clean, Renewable and Environmental Opportunities), тобто навіть вони звертають увагу на екологічні інвестиції.
“Інвестори розглядають ESG не лише як ризики, але й як можливості для додаткового доходу”, – каже Сергій Масліченко. За останні роки венчурні інвестиції в екологічні проєкти мали в середньому 20% щорічного доходу, порівняно із 10% звичайних інвестицій. Врахування екологічних питань не лише захистить інвестиційний портфель, але й покращить дохідність. Не врахування екологічних факторів може призвести до катастрофічних наслідків. Наприклад, якщо подивитися на динаміку розвитку компанії Tesla та традиційних виробників автомобілів, то стане очевидним, що традиційні виробники невчасно зрозуміли потребу переходу на новий вид технологій. Компанія Exxon Mobile нещодавно втратила вартість порівняно з іншою зеленою компанією NextEra.
Які ризики несе ігнорування екологічних факторів?
“По-перше, це перебої у постачанні або неможливість розміщення виробництва у деяких місцях через природні катаклізми. Це особливо стосується портів. По-друге, збільшуються витрати на страхування або взагалі виникає неможливість застрахувати деякі події, бо вони не прогнозовані. Це поведінкові зміни споживачів, наприклад, по відношенню до використання пластику. Це дефіцит фінансування: зараз неможливо знайти фінансування для вугільної промисловості, а тим більше для розвитку шахт, які є вже табу у фінансовому світі”, – відзначає Сергій Масліченко. Навіть фінансування електростанцій, які використовують вугілля, а у майбутньому також й природний газ – під забороною.
Чи це актуально для України?
“Структура української економіки має шалену енерго інтенсивність, а кількість викидів вуглецю на одиницю ВВП значно перевищує показники сусідів в ЄС”, – відзначає Роман Зінченко. І це радикально знижує привабливість інвестиційних проєктів, а також експортні спроможності таких компаній. Країна, де аграрний сектор є першим за обсягом експорту, вразлива до чинників довкілля, зокрема до зміни клімату (пониження водних горизонтів, тенденція до утворення частих засух, опустелення). Якщо зараз північні регіони, такі як Чернігівщина радіють більшим врожаям через вищі температури, то південні регіони вже потерпають від зміни клімату. Тому одним з пріоритетних напрямків інвестування в Україні мають бути проєкти, які допомагають адаптуватися до зміни клімату, які допоможуть бізнесу виживати і бути операційно ефективними, прибутковими за умов того, що звичні ареали їх роботи стали іншими. Таким чином наразі тиск на бізнес з метою підвищення його екологічності чинять як самі інвестори, так й споживачі.
“Українські інвестиційні компанії публічно не просувають тему ESG інвестицій. Для міжнародних фінансових інституцій, таких як ЄБРР, це є частиною мандату”, – каже Сергій Масліченко. У них є цілі – скільки вони мають надати зеленого інвестування. Фонд GGF (Green for Growth Fund) профінансував декілька сонячних електростанцій, кілька кредитних ліній для банків — а все тому що ESG інвестиції є в його місії.
В Україні нема цільових фондів, які здійснюють зелені інвестиції, але в країні є ціла плеяда бізнес-янголів і венчурних інвесторів, які мають цілий портфель «зелених» та кліматичних інновацій.
У майбутньому будуть створюватися синдикати та інвестиційні альянси, тому що є величезний глобальний капітал для «зелених» проєктів. Минулого року «зелені» стартапи та розробники кліматичних інновацій залучили 49 млрд. долл. Хто інвестор? З одного боку є значний «зелений» мандат у міжнародних інституцій, таких як ЄБРР, ЄІБ, МФК, Світовий Банк. З іншого боку є тренд міграції корпорацій у «зелений» бізнес.
Чи є приклади екологічних інвестицій в Україні?
“Компанія «Міст Експрес» уперше стикнулася із необхідністю врахування екологічного фактору коли звернулася за інвестиціями до ЄБРР. Банк запропонував розвивати зелену логістику, щоб отримати кращі умови для кредитування”, – згадує Артур Дікун, директор з реінжинірингу операційних процесів ТзОВ «Торговий дім «Міст Експрес». Співпраця з ЄБРР стала каталізатором трансформації стратегії компанії. Компанія розробила власну модель управління логістикою магістральних перевезень між містами та транспортними хабами. Йдеться про впровадження програмного забезпечення, яке дозволяє оптимізувати ступінь завантаженості великотонажного транспорту. Завдяки Greencubator компанія отримала грант на інвестиції в цю програму, яка доречі є українським продуктом. Завдяки цьому програмному продукту компанія скоротила близько 3 тис тон CO2. Другим напрямком цієї програми було запровадження певних інструментів, які дозволили відмовитися від видаткової тари. Міст Експрес вже не використовує піддони чи іншу тару короткострокового терміну використання. Компанія розробила власні контейнери і це також призвело до скорочення викидів на сотні тон CO2 на рік. Третій напрямок – це оптимізація складів. Компанія має тепер енергоощадні склади, які використовують денне світло, дозволяють завантажувати та розвантажувати фури в замкнутому просторі складу, тобто не витрачає енергію ні на нагрівання, ні на освітлення і це також скорочує значні обсяги викидів CO2. Серед інших заходів: політика поводження від відходами, використання вторинної сировини, оптимізація внутрішніх енергетичних систем як в офісах, так й на складах. “Співпраця з ЄБРР трансформувала компанію радикально. По-перше, витрати знизились приблизно на 3-5%, що є значною цифрою в масштабі компанії. Друге важливе надбання — ми виграємо у конкурентній боротьбі”, – зазнається Артур Дікун. До Міст Експрес переходять на обслуговування великі компанії та банки, які впроваджують «зелену» політику у себе і відповідно їх цікавить «зелена логістика». «Зважаючи на наш досвід, можу впевнено сказати, що зелені інвестиції — надзвичайно ефективні, тож українським компаніям не слід вагатися із ними», – запевняє Артур Дікун.
Чи можливий запуск в Україні торгівлі квотами на викиди CO2?
“Наразі в Україні немає інституційної спроможності запустити торгівлю квотами на викиди CO2 ні в 2021 році, ні пізніше”, – говорить Сергій Масліченко. Скоріше можливе впровадження вуглецевого податку, внутрішній (який вже є) або мита, як це планує зробити ЄС. Товари, які є енергомісткі і в яких є великий вміст вуглецю, будуть додатково оподатковуватись. Це вже треба враховувати українським виробникам. Найбільше постраждають металургія, виробники електроенергії з вугілля, деякі машинобудівні компанії. В ЄБРР вже всі проєкти роблять розрахунок впливу на них податку на вуглець у розмірі 100 долл/тона, що є досить велика сума, тож це значно впливає на прибутковість та строк окупності проєктів.
“В частині підготовці до European Green Deal, Європейська Комісія запустила проєкт, який називається Border Carbon Adjustment in the EU. Ключова ідея полягає у побудові моделі розрахунку вуглецевого сліду товарів та послуг, які експортуються у ЄС і створенні загороджувальне оподаткування для тих товарів, які мають гірші показники з точки зору їх впливу на довкілля”, – каже Роман Зінченко. Наразі точиться велике дипломатичне протистояння на цьому тлі, зокрема із Китаєм. Про механізм або як це буде працювати, можна буде дізнатись вже влітку 2021 року, а впровадження заплановане на 2022 рік. Завдяки цьому проєктові ЄС хоче попередити ситуації, коли через викиди вуглецю в одних країна, погіршується екологічна ситуація в інших. Інакше кажучи ЄС намагається максимально зменшити вуглецевий слід міжнародної торгівлі.
Який вплив коронакризи на «зелені» інвестиції?
Короткостроковий вплив – це відтермінування цих «зелених» інвестицій, відзначає Сергій Масліченко. Міжнародні фінансові організації в цьому році спрямували більшість коштів саме на підтримку ліквідності вже існуючих клієнтів.
Коронакриза сприяла певній зміні світогляду. Через масову зупинку усіх авіаперельотів, було досягнуте 10% скорочення викидів, яке було метою на 2025-2028 роки. У той же час ніхто не побачив істотного впливу на екологію та клімат. Зараз відбуватиметься боротьба світоглядів: між прибічниками скорочення викидів та їх противниками, які не побачили суттєвого ефекту раптової зупинки авіавикидів. Але є інші великі джерела викидів вуглецю. Зокрема щороку у Китаї утилізується величезний обсяг одягу, який не був проданий. А для його виробництва було здійснено викидів стільки ж, скільки дає уся світова авіапромисловість. “Тож може світу потрібно більш зважене споживання товарів? Вочевидь коронакриза сприяє переосмисленню драйверів зміни клімату та впливу на навколишнє середовище”, наголошує Артур Дікун.
