CFA Soсiety Ukraine

Чи етично обіцяти інвестиційний прибуток?

Інвестування все більше приваблює українців, тож не дивно, що на ринку з’являються нові пропозиції від фінансових посередників. Однак у боротьбі за клієнта деякі посередники дають необачливі обіцянки доходу. Парадоксально, але факт — професійний консультант з інвестицій не може обіцяти будь-яку дохідність з інвестицій потенційним клієнтам. Це не є етичним. Але як тоді клієнту обрати куди інвестувати? Адже саме за розміром очікуваного доходу обирають фінансового консультанта. Як розв’язати цю етичну дилему розглядаємо у новому кейсі. 

 

Кейс

Інвестиційний банк залучає нових клієнтів у свій нещодавно створений пенсійний фонд і з метою залучення клієнтів обіцяє їм гарантовану дохідність, вищу ніж в депозитах. Така обіцянка обґрунтована результатами за останні декілька років.

Як ви оцінюєте таку обіцянку інвестиційного банку?

В рамках спецпроєкту із Liga.net, де був розглянутий цей кейс, читачам було запропоновано шляхом голосування оцінити дії інвестиційного банку:

 

  • А. Нормально, банк же отримував таку дохідність останні роки (3% респондентів)
  • В. А що не так? Пенсійні фонди завжди отримують дохідність більшу ніж депозити, адже інвестують в акції, які є більш дохідними, але й більш ризикованими. (5% респондентів)
  • С. Інвестиційний банк, на відміну від класичного, використовує ризикованіші інструменти, через це не в змозі передбачити рівень дохідності. Тож обіцянка “гарантованого доходу” може свідчити про непрофесійність поведінки або просто заманювання клієнтів  (92% респондентів)

Отже більшість респондентів обрали вірну відповідь С, тобто 92% респондентів вважають, що банк діє правильно.

 

Етична дилема

Цей кейс зачіпляє декілька не лише етичних питань, але й актуальних питань інвестиційного менеджменту, а саме співвідношення між історичною та сподіваною майбутньою дохідністю. Чи співвідношення між розподілом активів та сподіваною дохідністю на яку можна розраховувати через такий розподіл, співвідношення між ризиком та дохідністю. Але якщо говорили тільки про етику, то дійсно дуже типовою проблемою є чесна та адекватна презентація результатів інвестиційної діяльності.

Звітування про результати інвестиційної дохідності – це не проста справа як може здатися. Є спеціальні стандарти GIPS (Global Investment Performance Standards), які розроблені CFA Інститутом для того, щоб мати стандарт презентації результатів інвестиційної діяльності.

Існує різниця між середньо-арифметичною дохідністю та середньо-геометричною, про що добре знають професіонали, а пересічні громадяни – ні. Через це клієнти можуть просто неадекватно сприймати інформацію в рекламі, навіть якщо там немає обману.

І звичайно є кейси, де фінансові посередники рекламують свої послуги гарантуючи певний рівень доходу від інвестицій.

 

Що не так з прогнозом інвестиційної дохідності?

Питання співвідношення історичної та сподіваної дохідністю є частиною теорії інвестиційного менеджменту. В цій теорії немає переконливих свідчень а ні про те, що історична дохідність є фактором, який дозволяє передбачити майбутню дохідність, а ні навпаки, що дохідність є випадковим показником. Минуле взагалі не є корисним для передбачення майбутнього. Тобто ця проблема є однією з головних в інвестиційному менеджменті. Тобто не можна казати, що якщо фірма отримувала, наприклад, 20% річних у минулі роки, то буде отримувати їх і в майбутньому. Так само не можна казати, що не потрібно звертати увагу на минулу дохідність.

Не слід сприймати минулорічні добрі фінансові результати як науковий факт, який доводить можливість отримання кращих результатів у поточному році.

Не можна стверджувати, що якщо фірма отримала цього року дохідність кращу за середню по ринку, то й майбутнього року вона отримала теж кращу за ринок дохідність. Численні дослідження говорять про те, що минулі переможці можуть не буди переможцями наступного року. Тобто не слід сприймати минулорічні добрі фінансові результати як науковий факт, який доводить можливість отримання кращих результатів у поточному році.

 

Етична сторона прогнозів дохідності

Звернемось до базового документа інвестиційних професіоналів CFA Institute Code of Ethics and Standards of Professional Conduct, і, зокрема, до наступних етичних стандартів:

Щоб визначити етичну дилему та шляхи її вирішення у цьому кейсі із інвестиційним банком, потрібно керуватись кількома стандартами цього Кодексу:

Стандарт I «ПРОФЕСІОНАЛІЗМ», підпункт C:  Навмисне спотворення фактів. Членам і кандидатам заборонено свідомо спотворювати будь-які факти, стосовно інвестиційного аналізу, рекомендацій, дій чи іншої професійної діяльності.

Безпосередньо здається, що це стосується того, що не можна спотворювати результат. Наприклад, не можна обманювати клієнтів щодо отриманої дохідності чи розподілу активів чи рівню ризику портфелю активів. Це дійсно так — так робити не етично. Але CFA Інститут іде далі і у документі Standards of Practice Handbook тлумачить цей стандарт наступним чином: членам та кандидатам заборонено гарантувати клієнтам якусь конкретну дохідність на інструментах, які мають волатильність. А як відомо, майже усі інвестиційні інструменти містять якийсь елемент ризику, який робить дохідність непередбачуваною.

Тобто фрази, наприклад, “я можу гарантувати, що ви отримаєте 15% річних” чи “я можу гарантувати, що якщо ви вкладете кошти у цей фонд, ви точно не втратите свою інвестицію” — є введенням інвестора в оману з точки зору етики. Єдине, що цей Стандарт І (С) дозволяє робити — це можна говорити про дохідність лише у тому випадку, якщо гарантії цієї дохідності вбудовані в інструмент чи якщо є якийсь механізм, завдяки якому інвестиційна фірма покриває можливі збитки клієнтів.

Простий приклад, це державні облігації, яка не має кредитного ризику, яка номінована у валюті інвестора, немає ризику ліквідності, то можна говорити, що цей інструмент з фіксованою дохідністю із відомим розміром дохідності. Ось в такому випадку можна обіцяти дохідність.

Однак для переважної більшості інвестиційних активів говорити про якусь конкретну ставку дохідності чи гарантію збереження тіла інвестицій— неетично.

 

Обіцянки дохідності можуть шкодити клієнтам?

Зверніть увагу на ще один стандарт етики CFA Institute Code of Ethics and Standards of Professional Conduct. Стандарт III “ОБОВ’ЯЗКИ ПЕРЕД КЛІЄНТАМИ” передбачає наступне:

 

  1. Перед наданням будь-яких рекомендацій щодо інвестування чи здійснення інвестиційних дій, фахівець з інвестицій має довідатися про інвестиційний досвід, фінансові обмеження, цільовий рівень ризику та дохідності існуючого чи потенційного клієнта, а також зобов’язанні регулярно переглядати та оновлювати таку інформацію.
  2. Перед наданням будь-яких рекомендацій щодо інвестування чи здійснення інвестиційних дій, впевнитись, що інвестиція відповідає фінансовому стану клієнта та узгоджується з інвестиційними цілями, повноваженнями та обмеженнями клієнта, висловленими у письмовій формі.
  3. Оцінювати відповідність інвестицій в контексті загального інвестиційного портфелю клієнта.

З огляду на цей стандарт, не лише обіцяти певну дохідність є неетичним, але й надавати будь-які рекомендації, на кшталт, “вкладайте в наш фонд і ви отримаєте високу дохідність” — неетично. Адже потрібно перш ніж щось пропонувати чи рекламувати клієнту, потрібно детально розглянути його індивідуальну ситуацію: чи пропонований інвестиційний фонд відповідає ситуації клієнта, його рівню ризику, розподілу активів, ліквідності його активів, тощо.

***

Вивчайте етичні принципи і практикуйте їх застосовуючи на кейсах у нашому безкоштовному онлайн курсі «Етика фахівця з фінансів та інвестицій» від CFA Society Ukraine.